Стельмащук Тетяна Миколаївна 

 освіта вища , «спеціаліст І  категорії»

вчитель   хімії

стаж роботи  28 років

 

       В чому ж сенс моєї роботи, такої цікавої  і такої важкої? Я разом зі своїми дітьми вчуся, експерементую, удосконалююся, іноді саме у них пізнаю щось нове, цікаве.

Найголовнішим для мене як вчителя, безумовно, є професіоналізм. Украй важливо бути собою, творчою і здатною до самореалізації. Користуючись сучасними технологіями, надаю можливість кожному учневі розвивати власний інтелект, даю поштовх до саморозвитку, сприяю їх мобільності.

Учні навчаються в атмосфері взаємоповаги, любові, добра.   Дуже важливо не стільки дати знання, скільки навчити дитину користуватися ними. Навчати школярів треба не тільки основам наук, а й вмінню слухати і чути один одного, поважати чужу думку, бути чуйними, вміти співчувати.Тому багато часу приділяю дієвому навчанню. Кожен мій урок – це всебічний розвиток особистості учня.  

Обрана професія – це щоденне навчання. Без постійної роботи над собою не маю права називати себе справжнім учителем.  «Майстрами не народжуються, ними стають» (Платон). 

  Навчати означає не просто знати свій предмет, а бути відкритою, небайдужою, люблячою людиною, обізнаною у різних сферах життя.

Я з радістю йду цим шляхом!  

         Кожен учитель стикається   у своїй повсякденній діяльності з проблемою небажання учнів вчитися й намагається знайти шляхи її вирішення. Я теж шукаю свій шлях. Вивчаю досвід колег, читаю методичну літера­туру. Щось припадає до душі, а з чимось не погоджуюсь. Так народжується власний урок. 

          В умовах лавини інформації, яка звалюється на кожного учня, від учителя вимагаєть­ся велика майстерність, щоб підтримувати стійкий інтерес до навчання.

           Моє  завдання як вчителя — розвивати розумову активність учня, пропонуючи завдання, які відповідають його індивідуальним нахилам.

         На уроках   хімії  я

 застосовую комплекс прийомів, методів та засобів, які допомагають підвищувати інтерес до предмета та розумову активність учнів. Я працюю над методичною темою : «Використання ігрових технологій навчання на уроках хімії як форма розвитку креативних здібностей учнів» , тому часто за­стосовую фрагменти різних ігор, змагань, складання та розв'язання кросвордів, групові та індивідуальні методи роботи.

          На моїх уроках  учні часто працюють у ге­терогенних групах (до них нале­жать учні з різним рівнем знань). Під час пояснення учні виявляють прогалини у своїх знаннях і нама­гаються їх ліквідувати. Я  при цьому виступаю в ролі кон­сультанта і в жодному випадку не критикую методи розв'язання зав­дань.

         Організація інтерактивного на­вчання передбачає створення си­туацій пошуку, ризику, сумніву, успіху, суперечливості, переконан­ня, співпереживання, задоволення чи смутку, аналізу та самооцінювання своїх дій. Одним із засобів створення таких ситуацій є використання    ігор, що збуджують думку і стимулюють ініціативу.

            Уроки у формі гри завжди відбуваються жваво й динамічно.

         Вчитель у грі має змогу розвивати навички спільної колективної роботи, уміння підпо­рядковувати свої дії та бажання за­гальній справі, розподіляти обо­в'язки та планувати свої дії, а та­кож виховувати інтерес до вивчен­ня предмета «Хімія» .

            Під час проведення таких ігор я краще пізнаю своїх учнів, бо у грі повніше виявляються пси­хологічні особливості характеру та темпераменту, розкриваються організаторські здібності.

          У практиці використовую  ди­дактичні ігри у комбінації  із традиційними формами організа­ції навчання. Зазвичай складний для розуміння матеріал виклада­ю звичайними методами (роз­повідь, лекція, проблемний виклад тощо), а менш складний, який учні можуть опанувати самостійно, але для цього їм потрібний додатко­вий стимул, вивчаємо у формі гри. Як правило, закріплення, уза­гальнення та перевірка засвоєння матеріалу часто проводжу за іг­ровими технологіями .

      Під час уроку, на якому проводяться ігри, учні пізнають навколишній світ, явища та закономірності природи. На таких уроках формуються більш глибокі та міцні знання, розвиваються інтелектуальні вміння,  уміння порівнювати, виділяти основне, робити висновки та узагальнення, застосовувати знання на практиці. Ігри зацікавлюють учнів і спонукають до творчості, ігровий мікроклімат сприяє комунікації дітей, допомагає розкрити їх можливості.