Поради батькам

   Інформація для батьків 

1.Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих  слів.

2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4.Відправляючи дитину до школи , побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.

5.Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?» Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

6.Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

7.Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

8.Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

10.Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.

11.Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».

12.Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини.

13.У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато  корисного.

14.Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.

15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.

16.Учіть підлітка:

• цінувати дружбу, поважати суспільну думку;
• правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;
• порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.

17.Виховуйте:

• витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі;
• чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.

18.Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.

19.Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, щови все повинні знати про своїх дітей.

20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»

22.Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»

23.Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.

24.Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».

25.Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним».

26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.

27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».

28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилася.

Батькам: Як правильно ставити запитання дітям 

 Коли дитина після уроків приходить додому, батьки зазвичай питають її: «Як справи у школі?». Іноді вони отримують розгорнуту відповідь, а іноді можуть почути лише коротке «відмінно», «добре» або просто якесь невиразне бурчання. Іноді навіть може здатися, що, щоб домогтись відповіді від мовчазної або сумної дитини, потрібні секретні методи дізнання, що застосовуються спецслужбами, але, насправді, скоріше за все, треба просто змінити формулювання запитання.

 Замість того, щоби спитати: «Як навчання?» спитайте: «Що ви сьогодні вивчали на уроках?»

 Це більш конкретне запитання, до того ж воно просте й невибагливе, і відповідь на нього може бути досить інформативною. Якщо ваша дитина безтурботно знизує плечима й бурмоче «Я не знаю», у такому випадку вам слід постаратись розібратися, чи дійсно вона не знає, що відбувалось на уроці (це буде цінна інформація) або просто не хоче про це розповідати.

 Замість того, щоби спитати: «Ти зробив домашнє завдання?» спитайте: «Що сьогодні учитель задав з англійської мови?»

 Стандартне запитання про домашнє завдання, яке батьки ставлять кожного дня, рідко буває ефективним, бо це, по суті, запитання, що вимагає тільки формальної відповіді «так» або «ні». Замість цього спочатку дізнайтеся про суть завдання й потім уже можете спитати, чи зробила його дитина.

 Замість того, щоби спитати: «Чому в тебе все так погано з гуманітарними предметами?» спитайте: «Як ти думаєш, цього року гуманітарні предмети стали більш легкими чи дуже важкими? Чому?»

 Спроба негайно знайти причину, через яку ваша дитина відстає в успішності, викличе в неї захисну реакцію. Постарайтесь уникати незручної тиші або пильно-суворого погляду у складних питаннях. Знання про те, більш легким став предмет чи дуже важким, допоможе вам визначитися з конкретною допомогою дитині в досягненні успіху.

 Замість того, щоби спитати: «Яку книгу ти читаєш?» спитайте: «Розкажи мені про ту книгу, яку ти читаєш. Що цікавого в ній було до цього моменту?»

 Коли дорослі між собою обговорюють прочитані книги, вони не обмежуються однією назвою, але в дітей зовсім інші правила гри. Проте, використовуючи невеликі зусилля, ви можете зблизитися з дитиною і дізнатися в неї, чи цікава історія (а, може, дуже нудна) описана у творі, а також оцінити при цьому навички розуміння нею прочитаного тексту.

 Однокласники і вчителі

 Замість того, щоби спитати: «Як пройшов твій день?» спитайте: «Яка в тебе сьогодні була найулюбленіша частина дня?»

 Ви можете також спитати, чи було сьогодні щось смішне і веселе або чи зустрічалися їй складні завдання. Якщо ваші запитання не будуть містити конкретики, дитина може просто сказати «нормально» або «нічого» й тут же припинити розмову.

 Замість того, щоби спитати: «Тебе хтось залякав?» спитайте: «Що ти сьогодні робив на перерві?»

 Діти, скоріше за все, не зізнаються, що хтось налякав їх. Але, спитавши про перерву або обід, ви зможете отримати якийсь ключ до розгадки того, з ким проводить час ваша дитина і чи відбулись якісь зміни в її соціальному житті. Наприклад, якщо вона протягом тижня щодня розповідала, що гралася з Борею, а вже наступного тижня взагалі перестала згадувати його ім'я, то ймовірно, вам захочеться спитати, чи відбулась між ними якась сварка.

 Замість того, щоби спитати: «У тебе хороший учитель?» спитайте: «Що тобі подобається (або не подобається) у вашому вчителі?»

 Відносини вашої дитини з учителем дійсно можуть вплинути на весь навчальний рік, зробивши його прекрасним та успішним або, навпаки, деструктивно зіпсувавши його. Якщо у класі пануватиме постійна напруга, діти будуть відмовлятись відповідати на уроці або не захочуть виконувати домашнє завдання. А поставлене вами запитання допоможе розпізнати наявність яких-небудь проблем і в подальшому вирішити їх.

 Тести й контрольна робота

 Замість того, щоби спитати: «Ти готовий до завтрашньої контрольної роботи з математики?» спитайте: «Що ти зробив, щоби підготуватись до контрольної з математики?»

 Процес навчання не завжди зрозумілий дитині, більшість дітей просто не знають, як його здійснювати. А сон на підручнику й запам'ятовування всього шляхом «осмосу» зазвичай не допомагають. Якщо дитина розповіла вам про свою неефективну тактику, ви можете підключитись і допомогти їй вирішити деякі завдання або роз'яснити якісь практичні нюанси.

 Замість того, щоби спитати: «Чому ти так погано здав цей тест?» спитайте: «Що ми можемо з тобою зробити інакше, щоб наступного разу ти отримав більш високу оцінку?»

 Більшість дітей хочуть бути успішними у школі, й, усвідомлюють вони це чи ні, але, отримавши погану оцінку, можуть відчути себе досить кепсько. Не дивлячись на те що вони здатні брати на себе більшу частину відповідальності за хороший результат, роблячи їх успіх командною заслугою, ви можете мотивувати їх старатися ще більше і покращити, таким чином, комунікацію з вами.

 Замість того, щоби спитати: «Як ти сьогодні витримав цей тест?» спитайте: «Я раніше весь час перед важливими тестами з математики дуже нервував. Числа й зараз мене нервують. А як ти почувався сьогодні під час тесту?»

 Іноді діти забувають, що дорослі теж колись були дітьми. Нагадайте своїй дитині, що й ви раніше були маленьким. Якщо з вами в дитинстві сталась якась кумедна історія, пов'язана із проходженням тесту, поділіться нею з дитиною. Зробіть це, ми ж усі родом з дитинства. Це допоможе їй відкритись вам і розповісти про свою внутрішню боротьбу.

 Оскільки з часом ваша дитина стає старше, ви можете відчути, що розкрити її стає все важче й важче, та й «секретна комбінація» весь час змінюється. Але ви продовжуйте проявляти увагу до того, що відбувається в її житті, ставлячи конкретніші й більш відкриті запитання та слухаючи її відповіді. Якщо ви будете знати, з ким грає ваша дитина і хто на цьому тижні її «заклятий ворог», то ви отримаєте довгостроковий батьківський кредит довіри на багато років уперед. І пам'ятайте, що навіть якщо ваша дитина не особливо говірка, вона, як і раніше хоче, знати і сподіватися, що ви її чуєте.

Пам’ятка для батьків

ПРОФІЛАКТИКА ПОБУТОВОГО ТРАВМАТИЗМУ

Побутовий травматизм – це ушкодження, які діти отримують удома.

До найнебезпечніших ушкоджень належать опіки полум’ям, хімічними речовинами та падіння з висоти.

Для запобігання травматизму слід дотримуватися певних правил:

1.       Постійно турбуйтеся про безпеку дитини вдома.

2.      Систематично виховуйте в дитині обачливість і обережність.

3.     Поясніть дитині, що особливо обережно слід поводитися з вогнем і  під час користування електричними приладами.

4.       Застерігайте дитину від пустощів на балконах і драбинах. Щоб  уникнути забиття та падіння з висоти.

5.      Не відчиняйте вікна навстіж у приміщенні, де перебуває дитина.

6.      Не допускайте дитину до газової або електричної плити під час приготування їжі, аби вберегти її від термічних опіків.

7.      Зберігайте в недоступних для дитини місцях небезпечні речовини, щоб запобігти отруєнням, опіками стравоходу

     та органів дихання дитини.

8.     Облаштуйте власне помешкання та ігрову зону так. Аби  максимально вберегти дитину від падіння та забиття.

9.        Позбавтеся несправних електроприладів та ізолюйте проводи  й точки електромережі.

10.      Поясніть дитині, що вставляти в розетки шпильки, цвяхи, ножиці тощо НЕБЕЗПЕЧНО для життя.

Поради батькам щодо безпечного використання Інтернету їхніми дітьми.

Кількість комп’ютерів, для яких встановлюється з’єднання з мережею Інтернет, зростає кожного дня. Водночас як серед корпоративних, так і серед домашніх користувачів дедалі поширенішим стає підключення до високошвидкісних каналів. Це означає, що все більше дітей отримують можливість працювати в Інтернеті, а отже, надзвичайно актуальною стає проблема безпеки наших дітей у Всесвітній мережі.
Оскільки від самого початку мережа Інтернет розвивалася неконтрольовано, тепер у ній міститься величезний обсяг інформації, серед якої багато небезпечної. У зв’язку з цим, а також тому, що вік, в якому людина починає працювати з Інтернетом, стає дедалі молодшим, постає проблема захисту дітей.
А хто їм у цьому допоможе, як не їхні батьки?

Поради
Поставте комп'ютер у кімнату, яку використовують усі члени родини
Таким чином, розмови про Інтернет та слідкування за його використанням стануть невід’ємною частиною повсякденного життя. Обговорювати проблеми зручніше, коли комп'ютер розміщено в загальній кімнаті. Крім того, ви зможете використовувати Інтернет разом із дитиною.

Обговорюйте теми, пов’язані з Інтернетом
Продемонструйте інтерес до того, чим займаються ваша дитина та її друзі в Інтернеті та поза його межами. Поговоріть про прекрасні й захоплюючі речі, для яких можна використовувати Інтернет, а також про складні проблеми, з якими можна стикнутися, перебуваючи в мережі. Обговоріть із дитиною, що вона має робити, якщо відчує себе некомфортно в онлайні.

Дізнайтеся більше про використання комп'ютера
Якщо ви самі використовуєте Інтернет, то вам легше визначити, що є гарною практикою для ваших дітей, і ви можете краще допомогти їм знайти потрібний матеріал в онлайні.

Подорожуйте Інтернетом разом
Знайдіть підходящі для дітей сайти або дізнайтеся, як шукати корисну інформацію. Разом сплануйте подорож у відпустці, перегляньте освітні сайти для підтримки шкільної роботи, знайдіть інформацію про хобі або захоплення ваших дітей. Працюючи в Інтернеті разом, ви можете навчити дитину оцінювати знайдену інформацію. Створіть закладки для улюблених сайтів, щоб швидко переходити до них.

Разом із дітьми визначте час і порядок використання Інтернету

Слід визначити час перебування дітей в онлайні та набір веб-сайтів, які вони можуть відвідувати. Обговоріть це питання з дітьми, щоб дійти згоди.

Безпечне використання Інтернету дітьми різного віку

До 7 років
Гарні звички у дітей виробляються вже під час перших відвідуваннь Інтернету. А оскільки діти дошкільного віку намагаються дотримуватись встановлених батьками правил, то це не лише впливає на їх виховання, а й сприяє розвитку користувацьких навичок.
Діти віком до 7 років не завжди можуть розуміти розміщену в Інтернеті інформацію, зокрема відрізняти корисну інформацію від некорисної, наприклад, фактичний вміст від реклами. Батьки повинні допомагати своїм дітям знаходити підходящий матеріал. Діти часто не бачать різниці між використанням Інтернету або ігор та створенням малюнків на комп'ютері.
Батькам потрібно встановити правила використання комп'ютера дітьми віком до 7 років.
- Час, проведений за комп'ютером, має бути обмеженим, щоб не шкодити здоров’ю.
- Комп'ютер має стояти у кімнаті, якою користуються всі члени сім’ї, наприклад у вітальні. Бажано, щоб біля дошкільнят під час використання ними Інтернету знаходився хтось із дорослих.
- Доступ дітей дошкільного віку до Інтернету повинен бути обмеженим знайомими сайтами, що заздалегідь визначені батьками. Більш досвідчені діти можуть шукати знайомі сайти за допомогою меню «Вибране» у веб-браузері.
- Найбезпечнішим рішенням є створення для дитини персонального операційного середовища, де доступ до Інтернету обмежено лише визначеними сайтами.


Від 7 до 9 років
Діти молодшого шкільного віку використовують Інтернет не лише вдома, а й у друзів та у школі. Діти віком від 7 до 9 років вже можуть розуміти побачене. Однак вони не вміють користуватися матеріалом, який пропонує Інтернет, зокрема матеріалом (зображеннями, текстами або звуками), який не відповідає їхнім віковим особливостям. Розповіді про це та пояснення різних речей, з якими діти можуть зіштовхнутися в Інтернеті, допоможуть їм стати відповідальними і спроможними працювати самостійно і безпечно в онлайні. Щоб допомогти своїм дітям, батьки можуть поділитися власними думками та досвідом щодо використання Інтернету.
Діти у віці від 7 до 9 років ще потребують нагляду та контролю з боку батьків під час використання Інтернету. Батькам потрібно виробити правила щодо використання Інтернету їхніми дітьми, а потім коригувати їх у міру дорослішання дітей.
- Вдома використовувати Інтернет варто все ще у присутності батьків. Це гарантує, що вони будуть поруч з дітьми у будь-якій проблемній ситуації.
- Якщо комп'ютер стоїть у загальній кімнаті, використання Інтернету стає частиною повсякденного життя сім’ї.

- Дитина може ще не бути спроможною самостійно визначити надійність веб-сайту, тому вона повинна завжди звертатися за дозволом батьків, перш ніж розмістити особисту інформацію в Інтернеті.
- Чат-кімнати та інші види публічного онлайнового спілкування можуть бути все ще непідходящими для дитини. Адреса електронної пошти, використовувана у цьому віці, має бути спільною сімейною адресою електронної пошти.
- Створення облікового запису для дитини з обмеженими користувацькими правами допомагає їй навчитися використовувати комп'ютер самостійно.
- Програми фільтрування також можуть запобігти доступу до непідходящих сайтів, але батьки все ще повинні контролювати дітей під час користування ними Інтернетом.
 

Від 10 до 12 років
Діти у віці від 10 до 12 років все ще потребують контролю з боку батьків, а також мають дотримуватись правил використання Інтернету. Однак деякі діти можуть порушувати правила й уникати нагляду батьків, якщо вони вважатимуть, що їх занадто обмежують або не задовольняють їхні потреби.
- Батьки мають домовитись із дітьми про те, що їм дозволено робити в Інтернеті, а що -- ні.
- Узгодьте з дітьми, яку особисту інформацію вони можуть розміщувати в Інтернеті, а також розкажіть їм про ризики, пов'язані з розкриттям такої інформації.
- Діти вже зацікавлені у використанні чатів або IRC, тому батьки повинні розповідати їм про безпечне спілкування, а також слідкувати за тим, як їхня дитина спілкується в онлайні.
- Багато дітей є цікавими і допитливими, тому батьки такім дітям особливо мають наголосити на потребі безпечного й обережного використання Інтернету.
- Необхідно регулярно оновлювати засоби безпеки комп’ютера.

Від 13 до 15 років
Для дітей у цьому віці Інтернет стає частиною їхнього життя. Вони знайомляться з новими людьми і проводять чимало часу в онлайні, шукають необхідну інформацію, яка має відношення до їхньої шкільної роботи або відповідає їхнім інтересам. Завдяки більш високому рівню грамотності це відкриває багато можливостей використання Інтернету. Іноді батькам важко дізнатися про те, що роблять їхні діти в онлайні. У цьому віці діти також йдуть на ризик і випробовують свої можливості — технічні обмеження і заборони можуть не бути ефективним шляхом підвищення безпеки в онлайні.
13-15-річні діти можуть тримати у секреті те, що вони роблять в Інтернеті, особливо якщо батьки раніше не цікавилися, як їхня дитина використовує мережу. Тому важливим є відкрите спілкування і зацікавленість батьків у тому, що робить дитина в Інтернеті.
Діти у віці від 13 до 15 років, як і раніше, повинні дотримуватися встановлених правил використання Інтернету.
- Деякі підлітки все ще не можуть оцінювати деякі речі й потребують поради дорослої людини, наприклад, у таких питаннях, як розміщення особистих даних в онлайні.
- Питання етики і відповідальність користувача Інтернету є більш важливими темами для розмови. Наприклад, незаконні завантаження, етикет у мережі та авторські права. Діти мають нести відповідальність за те, що вони публікують в онлайні, включаючи їхню особисту інформацію або інформацію, яка може бути незаконною.
- Батьки повинні проявляти до «онлайнових друзів» дитини інтерес. Також їм варто знати, хто та людина, з якою їхня дитина познайомилася в онлайні та збирається зустрітися.
- Батькам слід уникати занадто емоційних реакцій, навіть якщо вони дізнаються про те, що трапилося щось «неприємне», коли їхня дитина була в онлайні. Батьки все ще можуть скеровувати дитину до відповідного вмісту. Наприклад, існують гарні доступні онлайнові ресурси про сексуальність та здоров'я, призначені для молодіжної аудиторії. Молодь має бути упевнена в тому, що вони можуть поговорити з батьками про будь-що, що примушує їх почувати себе незручно в онлайні.

10 найшкідливіших продуктів харчування

Дієтологи раз по раз удосконалюють списки найбільш шкідливих для здоров'я продуктів. І яскраво-червоним маркером ставлять чергові табу в нашому повсякденному меню. Останній список харчових заборон виглядає так.

1. Жувальні цукерки, пастила, «мейбони», «чупа-чупси». Мало того, що цукор псує зубну емаль, хімічні добавки і фарбники, які містяться в подібних продуктах у величезних кількостях, завдають удару по всьому організму.

2. Чіпси, як кукурудзяні, так і картопляні, - дуже шкідливі для організму. Чіпси - це ніщо інше, як суміш вуглеводів і жиру, в оболонці фарбників і замінників смаку. Нічого хорошого не принесе поїдання картоплі-фрі.

3. Солодкі газовані напої - коктейль з цукру, хімії і газів прискорює розподіл по організму токсинів. Кока-кола, наприклад, чудовий засіб від вапняного накипу і іржі. Газовані солодкі напої шкідливі і високою концентрацією цукру – в еквіваленті чотири-п'ять чайних ложок, розбавлених в стакані води. Тому, угамувавши спрагу такою газованою водою, ви вже через п'ять хвилин знову захочете пити.

4. Шоколадні батончики. Хоча в чистому виді какао вельми корисне, в шоколадних плитках, які поступають до нас у продаж чисте какао міститься в мінімальних кількостях. Корисний плід хімічними добавками, генетично модифікованими продуктами, фарбниками і ароматизаторами.

5. Сосиски і ковбаси. М'ясні делікатеси містять так звані приховані жири (свиняча шкірка, сало, нутряний жир), все це вуалюєтьс ароматизаторами і замінниками смаків. Багато виробників м'ясних виробів використовують трансгени. Так сосиски, сардельки, ковбаси на 80 % (!) складаються з трансгенної сої. Деякі замінники смаку і зовсім визнані канцерогенними.

6. Жирне м'ясо сприяє утворенню бляшок холестеринів на судинах, що прискорює старіння організму, веде до виникнення серцево-судинних захворювань.

7. Майонез містить величезну кількість жирів і вуглеводів, а також фарбників, підсолоджувачів, замінників. До шкідливих продуктів належить не тільки майонез, але і кетчуп, різні соуси і заправки, в широкому асортименті представлені на прилавках наших магазинів. Вся річ у тому, що саме в цих продуктах натуральних компонентів менше всього. А можливі наслідки споживання "смачної хімії" навіть не досліджені до кінця.

8. Локшина швидкого приготування представляється нам сьогоденням дивом. Смачна, поживна, а головне - не вимагає часу. Але над "дивом" свого часу довго попрацювали хіміки, нічого не залишивши з натуральної муки.

9. Сіль знижує тиск, порушує соле-кисловий баланс в організмі, сприяє скупченню токсинів. І хоча повністю відмовлятися від солі медики не рекомендують, скоротити кількість соленостів в своєму раціоні все-таки варто.

10. Алкоголь навіть в мінімальних кількостях заважає засвоєнню вітамінів. Окрім цього - завдає удару по системі травлення. А ще, спиртомісткі продукти - рекордсмени по кількості калорій.