Ознаки обдарованих дітей

1. Вони завжди чимось зайняті і дуже активні.

2. Хочуть знать про все більш докладно і вимагають від дорослих додаткової інформації.

3. Навчання їм у задоволення: вони хочуть учитись і досягають успіхів.

4. Здатні займатися самостійно.

5. Уміють критично оцінювати дійсність і намагаються проникнути у суть явищ, не задовольняючись поверхневим поясненням.

6. Урок представляє для них інтерес тоді, коли використовується проблемний метод.

7. На відміну від однолітків, краще можуть розкрити відношення між явищами та сутністю, систематизувати, класифікувати.

8. Прагнуть працювати і працюють більше за своїх однолітків.

9. Ставлять безліч питань дорослим, які знаходяться поруч, і чекають невичерпної відповіді на своє питання.

10. Мають сильно виражене почуття справедливості.

Пам’ятка вчителю,

який працює з обдарованими дітьми

Учителям необхідно пам’ятати, що для обдарованих дітей характерні:

5. різнобічні інтереси і потреба у різноманітній інформації;
5. знання з різних галузей;
5. надання переваги завданням та іграм, які потребують зосередженості, стійкості уваги та передбачають прояв розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація тощо);
5. прагнення відкривати і досліджувати нове (наприклад, інтерес до завдань на кмітливість);
6. уміння тривалий час самостійно грати і працювати;
5. багатий словниковий запас для свого віку;
5. наявність терпіння, що проявляється під час роботи;
5. підвищене почуття відповідальності;
5. значна працездатність та намагання працювати якомога більше (прояв у розв’язанні складних завдань, написанні об’ємних творів тощо);
5. самостійне читання додаткової літератури з найрізноманітніших питань;
5. бажання брати участь у заходах, які підвищують інтерес до навчання (наприклад, олімпіади, вікторини і т. ін.).

Учитель повинен:

1. Бути доброзичливим, чуйним, поважати право іншого бути несхожим на нього.
2. Знатися на психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів і вмінь.
5. Мати почуття гумору (але без схильності до сарказму).
6. Мати живий та активний характер.
7. Виявляти гнучкість, бути готовим переглянути свої погляди і постійно самовдосконалюватися.
8. Мати творчий (бажано, нетрадиційний) світогляд.
9. Мати достатньо високу самооцінку, позитивну «Я – концепцію».
10. Бути емоційно стабільним, бо співпраця з обдарованою дитиною потребує величезних емоційних витрат, а це – велике навантаження.
11. Уміти індивідуалізувати навчання.
12. Уміти модифікувати навчальні програми.
13. Бути готовим до виконання найрізноманітніших додаткових обов’язків, пов’язаних із навчанням обдарованих дітей.

Поради батькам,

які виховують обдаровану дитину

Найперше – потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку, підтримуючи, а не нав’язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена. Зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готуватись змалку.

Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, бути відповідальним. Кожен батько повинен пам’ятати правило: «Не зашкодь!» Адже обдарована дитина більш чутлива, вразлива, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Тому батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.

Саме батьки повинні завжди пам’ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності.

Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І. Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі не лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють сприймати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям само реалізуватися. 

Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, діти втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.

Анкета  «Обдарована дитина»

Уважно прочитайте й позначте ті характеристики, які притаманні дитині.

1. Володіє великим обсягом інформації.
2. Має багатий словниковий запас.
3. Легко переносить засвоєне на новий матеріал.
4. Установлює причинно-наслідкові зв’язки.
5. Уміє робити висновки.
6. Бере участь у розв’язуванні складних проблем.
7. Уміє висловлювати складні ідеї.
8. Чутлива до протиріч.
9. Використовує альтернативні шляхи пошуку інформації.

Тест «Чи розвиваєте ви здібності своїх учнів?»

Кожний учитель має будувати навчально-виховний процес таким чином, щоб сприяти розвитку здібностей та обдарованості дитини. Пропонуємо визначити, наскільки ви зацікавлені у розвитку здібностей учнів. В основу тесту «Чи розвиваєте ви здібності своїх учнів?» покладено питання, складені Д. Льюїсом.

Інструкція. На кожне із запропонованих питань відповідайте: так, ні, інколи.

1. Чи на всі питання дітей ви відповідаєте терпляче?
2. Чи сприймаєте серйозно «дорослі» питання та висловлювання дітей?
3. У вас у класі є стенд, на якому діти можуть продемонструвати свої роботи?
4. Чи завжди ви доручаєте дитині завдання, що їй під силу?
5. Чи допомагаєте дітям приймати рішення?
6. Чи організовуєте екскурсії по цікавих місцях?
7. Чи допомагаєте школярам покращити свої результати?
8. Чи встановлюєте для учнів прийнятний стандарт поведінки і вимагаєте, щоб вони його дотримувалися?
9. Чи часто кажете дитині, що вона гірша за інших?
10. Чи караєте дитину, принижуючи її при цьому?
11. Чи добираєте цікаві книги та завдання для того, щоб діти чимось захопились?
12. Чи привчаєте учнів маслити самостійно?
13. Чи спонукаєте учнів вигадувати історії, фантазувати?
14. Чи хвалите ви дітей за вивчені вірші, пісні, оповідання?
15. Чи використовуєте практичні експерименти, щоб допомогти школярам більше дізнатись або краще зрозуміти щось?
16.  Чи дозволяєте дітям гратись різними предметами, які дитина пристосувала для гри?
17. Чи спонукаєте дітей знаходити проблеми і розв’язувати їх?
18. Чи знаходите у заняттях дітей щось гідне похвали?
19. Чи існують теми, які ви зовсім виключаєте при спілкуванні з дітьми?
20. Чи даєте ви змогу дитині самостійно приймати рішення?
21. Чи підказуєте ви дітям, які телепрограми заслуговують на увагу?
22. Чи відсторонюєтесь від невдач дитини, кажучи: «Не переймайся, я теж цього не вмію»?
23. Чи підтримуєте ви максимальну незалежність дітей від дорослих?
24. Чи віддаєте ви перевагу самостійному виконанню головної частини дитиною (за яку вона сама узялась), навіть якщо не впевнені у позитивному кінцевому результаті?
25. Чи вчите дітей вільно спілкуватись із дорослими будь-якого віку?
26. Чи обговорюєте ви з дітьми можливі класні заходи, екскурсії?

Оцінювання результатів

Питання № 1, 2,3 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 23, 24, 25, 26:

«так» - 1 бал, «інколи» - 1 бал, «ні» - 2 бали.

Питання № 9, 10, 19, 22:

«так» - 0 балів, «інколи» - 1 бал, «ні» - 2 бали.

Складіть суму балів за трьома критеріями й оцініть рівень відповідного показника.

Зацікавленість і інтелектуальному розвитку дітей (критерій включає питання № 1, 2, 11, 15, 18, 19, 21, 26):

високий рівень – 13-16 балів;

середній – 5-12 балів;

низький – 0-4 бали.

Спрямованість на творчі досягнення ваших учнів (критерій включає питання № 3, 6, 7, 13, 16, 17, 25):

5. високий рівень – 11-14 балів;
5. середній – 7-13 балів;
5. низький – 0-6 балів.

Формування здатності до саморегулювання (критерій включає питання №№ 4, 5, 8, 9,10, 12, 14, 18, 20, 22, 23, 24):

5.  високий рівень – 19-24 бали;
5. середній – 7-18 балів;
5. низький – 0-6 балів.

Якщо ваша відповідь припадає на «високий» рівень, то можна говорити про те, що ви докладаєте максимум зусиль для повного розвитку здібностей і талантів у ваших учнів. Ви підтримуєте щонайменший потяг ваших дітей, намагаєтесь сформувати такі риси характеру, як самостійність, доброзичливість, контактність, уміння організувати себе та інших, тобто ті якості, що є дуже важливими для реалізації творчої особистості.

Крім того, ви розвиваєте адекватну самооцінку, що у свою чергу забезпечує збереження психологічного здоров’я дітей.